Головна сторінка

Ріст населення постійно вимагає розробки нових способів, технологій збільшення врожаю найважливіших сільськогосподарських культур. Одним із можливих напрямів вирішення цього завдання та удосконалення технології підвищення врожайності сільськогосподарських культур є застосування хімічних засобів управління біологічними процесами за допомогою регуляторів росту рослин. Застосування цих речовин у наш час дає змогу вирішувати доволі багато завдань у практиці рослинництва. Здійснюється ряд агротехнічних прийомів і технологій вирощування окремих культур, на основі чого різко, іноді в декілька разів, скорочуються витрати та зростає продуктивність праці, тобто за допомогою регуляторів росту можна перетворити сільське господарство у більш інтенсивне.

Щоб успішно вирішувати завдання сільськогосподарського виробництва на основі регуляції росту і продуктивності рослини, необхідні відкриття нових регуляторів, пошук і хімічний синтез інших біологічно активних речовин з вузькофункціональними властивостями та високою специфікою дії.

Серед вживаних в наш час у сільськогосподарській практиці синтетичних фіторегуляторів найбільш широкого поширення набули ретарданти, що обмежують ріст і підсилюють генеративні процеси. Використання цих препаратів обумовлене тим, що посилення росту фітомаси при поліпшенні умов вирощування рослин за інтенсивними технологіями (оптимальні дози органічних і мінеральних добрив, зрошування, сучасні засоби захисту від бур'янів, хвороб і шкідників тощо) не завжди супроводжується пропорційним збільшенням продуктивності. 

Ретарданти при технологічно грамотному застосуванні здатні гальмувати надлишковий ріст, викликати посилений розвиток генеративної сфери і, з високою мірою надійності, гарантувати отримання додаткового врожаю. Саме тому застосування ретардантів з метою підвищення продуктивності у світовому рослинництві вважається загальновизнаним. 

Тому метою роботи є  вивчення впливу регуляторів росту на анатомо-морфологічні, фізіологічні та біохімічні зміни сільськогосподарських рослин.