Екологія використання

Аналіз стану використання в сільському господарстві різноманітних  біологічно активних сполук показує, що у всьому світі на великих площах у великих об'ємах застосовують не ендогенні, а синтетичні регулятори росту рослин. Їх застосування забезпечує збільшення продуктивності сільськогосподарських культур. Впровадження рістрегулюючих препаратів на переважній більшості посівів у нашій країні дало б можливість щорічно отримувати додаткової продукції на шість мільярдів гривень. Серед синтетичних біологічно активних речовин досить широко використовують ретарданти. Ці речовини здатні модифікувати гормональний статус рослин, завдяки чому можуть змінювати напрям фізіологічних процесів та пришвидшувати транспорт асимілятів, активізувати їх накопичення в господарсько цінних органах. Ретарданти використовують на злакових, овочевих, бобових , технічних культурах, деревних кущових та декоративних рослинах. При такому широкому застосуванні важливо врахувати їх токсичні властивості, можливість забруднення ними навколишнього середовища, характер і ступінь міграції з грунту у поверхневі води, стабільність препарату. Широкий спектр застосування мають такі групи ретардантів: четвертинні амонієві сполуки (хлорхолінхлорид), етилен- продуценти (2-ХЕФК та препарати створені на її основі), триазолпохідні препарати (паклобутразол, уніказол та ін.).

Протягом тривалого часу в сільському господарстві використовували препарат інгібуючої дії - хлорхолінхлорид, його висока ефективність на багатьох видах рослин забезпечила препарату широкі масштаби застосування у сільськогосподарській практиці. Цей препарат відноситься до середньо-токсичних речовин (для пацюків – 470 мг/кг) зі слабко вираженими кумулятивними властивостями. Визначено максимально допустиму добову дозу для людини (0,08 – 0,1 мг), максимально допустима доза препарату у зерні пшениці (0,1 мг/кг), допустимі дози у воді (0,2 мг/л) в повітрі робочої зони (0,03 мг/м³). Вміст залишків пестицидів, регуляторів росту та інших сполук частково зменшується за рахунок біологічного розбавлення, тобто за рахунок збільшення маси плоду. Таким чином, якщо цей препарат застосовувати з речовинами, які впливають на фізіологічний стан рослин і проникність мембран, без зміни доз препарату в сторону зменшення, це може привести до збільшення врожаю без залишків метаболітів у рослині.

Безпечність та ефективність застосування синтетичного регулятора росту збільшується при використанні його в синергічних сумішах з іншими фіторегуляторами. Такі суміші розроблені на основі хлорхолінхлориду та 2-хлоретилфосфонової кислоти, для озимої пшениці та яблуні. Використання синергічних препаратів дозволяє на 30-50 % знизити дози і гарантувати беззалишковий рівень препарату у продукції. Проте  при порушенні технологічних регламентів, правил техніки безпеки, норм і термінів внесення він має токсичний вплив на нервову систему і функції печінки. Надлишкова кількість препарату надає продукції гіркий присмак [6].

В наш час на зміну хлорхолінхлориду прийшов більш екологічно безпечний ретардант – хлормекватхлорид (ССС – 720, фірма «Штефес» Німеччина). Цей препарат зареєстрований в Україні і дозволений для впровадження. Екологічно безпечними препаратими є етиленпродуценти    (2-ХЕФК, декстрел та ін.), оскільки вони розкладаються в рослинах до вільного етилену. В практиці сільського господарства використовують паклобутразол, уніказол, триадимефол (триазолпохідні препарати). Вони швидко розкладаються в рослинах, і є малотоксичні. Так, використання паклобутразолу та уніказолу в кількості  2 мг/л при вирощуванні каланхое в розчині, показало,що через 4 тижні концентрація препаратів була по 20-30 %, нижчою початкової.

Отже, комплексний підхід в оцінці безпечності використання регуляторів росту рослин полягає у тому, що, маючи прогноз наслідків використання препаратів, можна раціонально (з агротехнічних, екологічних і економічних позицій) вибрати площі під посіви сільськогосподарських культур, вид регулятора росту рослин, технологію застосування і запобігти накопиченню регуляторів у грунті, рослинах і забрудненню ними водойм.