Застосування регуляторів росту рослин

Одним із важливих завдань агропромислового комплексу України є стабілізація виробництва високоякісної продукції рослинництва. У вирішенні даної проблеми важливого значення набуває удосконалення агротехнологічно-го процесу вирощування основних сільськогосподарських культур.

Застосування природних і синтетичних регуляторів росту рослин, які діють аналогічно фітогормонам, є одним із сучасних заходів підвищення врожайності сільськогосподарських культур.  Слід зазначити, що ці препарати – екологічно безпечні і позитивно впливають на мікрофлору ґрунту, стимулюють проростання насіння. У рослинному організмі біологічно активні речовини діють на регуляторні механізми клітини на метаболічному рівні. Змінюються процеси біосинтезу білків-ферментів та їх активність. Дія біологічно активних речовин у більшості випадків призводить до індукованого синтезу не одного, а декількох ферментів, які є каталізаторами багатоступеневого процесу того чи іншого метаболічного циклу. Це надає можливості помітно змінювати спрямованість метаболізму на певній фазі мітотичного циклу клітини при подальшому її рості диференціації та функціонуванні. Зміна спрямованості у функціонуванні клітини, внаслідок впливу на регуляторні механізми біологічно активною речовиною, визначає формоутворення, морфогенез, розвиток і продуктивність рослини (Кляченко, 2006).

Використання комплексу біостимуляторів у технологічному процесі вирощування основних сільськогосподарських культур у економічно розвинених країнах дозволяє додатково отримувати близько 20-30% продукції землеробства (Сергєєв, 2007). Специфіка дії синтетичних регуляторів росту полягає у тому, що вони здатні впливати на процеси, напрямок та інтенсивність, які неможливо скорегувати за допомогою агротехнічних заходів вирощування (Сильвия, 2009).

Досягнення позитивного ефекту від застосування рістрегулюючих речо-вин можливе лише за оптимальної концентрації робочого розчину препарату, оскільки більшість біологічно активних речовин працюють як стимулятори у низьких дозах, а у високих – як інгібітори (Сильвия, 2009). Окрім того, дія регу-ляторів росту рослин обумовлюється проявом погодних умов року певної агрокліматичної зони вирощування та біологічними  особливостями культури (Шевченко, 1998).

З експертних оцінок наукових закладів відомо, що продуктивність нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур нижча їх генетичної можливості на 40 і більше відсотків. У зв’язку з цим господарства, як правило, висівають насіння польових культур з високими нормами висіву, що призводить до перевитрат високоякісного зерна. Цьому можна на сьогодні запобігти, якщо використовувати синтетичні регулятори росту, які допомагають рослинам протистояти несприятливим факторам і проявити свій генетичний потенціал.

Широкий спектр застосування мають такі групи препаратів інгібіторів та стимуляторів дії: четвертинні амонієві сполуки (хлорхолінхлорид), етиленпродуценти (2-ХЕФК та препарати створені на її основі), триазолпохідні препарати (паклобутразол, уніказол), емістим, метиур, дипромол, фарбізол, ресин, івін, капонин та ін. Наприклад, виробнича перевірка в господарствах Черкаської, Вінницької, Рівненської областей показала, що передпосівна обробка насіння зернових і зернобобових емістимом (1-2 мл/т) разом з мікроелементами (100 мл композиції в 10 л води) або ж обробка вегетуючих рослин: озимих культур весною при денній температурі більше 10ºС, ярих зернових і зернобобових у фазі 3-5 листків дали приріст урожаю від 5 до 8,3 ц/га (Середа, 2001).

У 2006 р. застосування регуляторів росту для обприскування рослин забезпечило прибавку врожаю зерна сорту Созонівський, порівняно з контролем та еталоном, на рівні 0,70-1,17 т/га (НІР05=0,1 т/га). Найбільш ефективним виявилось застосування препарату гумісол – 10 л/га. Урожайність зерна ячменю в цьому варіанті становила 5,76 т/га при 4,59 т/га у контролі (Григор'єва, 2009).

Для цукрових буряків рекомендований ефективний регулятор росту ресин. Він поліпшує схожість насіння, стійкість вегетуючих рослин до коренеїда, підвищує вміст цукру. Також за вирощування цукрових буряків найдоцільніше використовувати Бетастимулін (10 мл/га), Бетастимулін М (10 мл/га) та Славутич М (10 мл/га), що дозволяє збільшити загальний збір цукру з 1 га до 7,42 т.

Застосування Домінанту у дозах 20 мл/т та 20 мл/га сприяє підвищенню урожайності та олійності насіння соняшника. Загальний збір олії з 1 га за впровадження даного агрозаходу становить 0,92 та 0,97 т відповідно (Єремко, 2009).

Отже, важливим аспектом дії регуляторів росту є підвищення стійкості рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища – високих та низьких температур, нестачі вологи, фітотоксичної дії пестицидів, пошкодження шкідниками та ураження хворобами, що в кінцевому результаті сприяє значному підвищенню врожайності та поліпшенню якості продукції.