Новини

Яких неприємностей варто чекати після відновлення вегетації озимих?

Основні шкідники, які прогнозуються на озимих весною — це злакові мухи, сисні шкідники. Серед хвороб переважатиме септоріоз та альтернаріоз. Таку думку висловив Віктор Швартау, завідувач відділу фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, на круглому столі з науковцями, проведеному УКАБ в Києві 17 листопада.

«Застосування сортів західної селекції призводить до зміни картини захворювань. Дуже гостро стоїть питання підвищення резистентності по ключових шкодочинниках, особливо на західних кордонах України. Тому є обмеження в ефективності фунгіцидного захисту», — додав В. Швартау.

«Незважаючи на науковий прогрес у галузі фунгіцидів, дуже поширюються сажкові хвороби», — нагадав Сергій Ретьман, заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН України. «Протруєння на 99,9% впливає на ефективність захисту, особливо проти твердої сажки. Що стосується карликової сажки, протруєння не завжди дає результат, який ми хотіли б отримати», — пояснив С. Ретьман.

Збудники фузаріозу дуже швидко пристосовуються до високих температур. Якщо аналізувати посіви 2017 року, вони мають різний характер зараження. Проте на стерньових попередниках зазвичай спостерігають  зараження на рівні 64%, бо в сівозміні зернові культури вирощуються на одному й тому самому місці дуже часто.

В 2016 фіксувалися гібберельоз,  ризоктоніоз, кореневі гнилі. Вони вже є й цього сезону, і, скоріше за все, спостерігатимуться й наступного року.

Щодо шкідників, то науковці додали, що клоп шкідлива черепашка цього сезону з’явився під кінець вегетації. Суттєвого пошкодження хлібними клопами не було. По лісостеповій зоні домінує гостроголовий клоп. Також відбувається міграція до північних областей хлібної жужелиці.

Де краще вирощувати яблуні – поради фахівців

Площа найбільш придатних і придатних ґрунтів для вирощування яблуні в Україні становить 15,8 млн. га - це 35,7% від загальної площі сільскогосподарських угідь, з яких Полісся займає до 1%, Лісостеп ― 7,1%, Степ ― 17,7%. Про це розповіла Лариса Юрик, завідувач відділу генетичних ресурсів та селекції плодових культур Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка НААНУ, під час конференції «Сучасна модель інтенсивного яблуневого саду», передає кореспондент http://propozitsiya.com.+

Найбільш «яблучними» регіонами України є Вінницька, Чернівецька області, Прикарпатські райони Івано-Франківської та Львівської областей, південні райони Волинської, Рівненської, Київської областей, центральні райони Чернігівської та Черкаської областей, північно-східні райони Сумської, Луганської, Дніпропетровської та Запорізької областей, Донецька область, південні райони Харківської та Кіровоградської областей, північні райони Миколаївської і Одеської областей. У цих районах вирощування яблуні буде найбільш вигідним.

Фахівець не радить закладати сад на ділянках з рН грунту менше 4,5 і більше 8,0, де залягають глеєві горизонти або сипучі піски ближче 2 м до поверхні грунту, де грунтові води більше одного місяця знаходяться ближче 1,5 м до поверхні, а також на сильнозмитих схилах, важких глинистих грунтах, сипучих пісках, болотних, заболочених, кам’янистих, надміру карбонатних (у метровому шарі понад 6-8% карбонатів кальцію і магнію) грунтах.

Щоб отримати ефективний сад, варто ретельно підходити до вибору як сортів, так і прищеп. Підщепа забезпечує адаптивність насаджень, дає змогу розкрити потенціал саду. Проте ідеальної підщепи не існує, пояснила Л. Юрик: «Найкраще — природний дикий вид».

Для ділянок без зрошення краще підходять сіянцеві підщепи. «Вони генетично неоднорідні і демонструють трохи засильний ріст. Але є й переваги – не вимагають зрошення, бо коріння йде глибоко в грунт. Дерева стійкі, не потребують опори. Підходять для великих площ з обмеженими матеріальними ресурсами», — додала фахівець.

Всього до Реєстру включено 87 сортів з яких 51 вітчизняної селекції, 21 — іноземної, є 14 зареєстрованих клонів іноземних сортів.

За даними Лариси Юрик ТОП-5 найбільш промислово важливих сортів  виглядає так: Голден Делішес, Ренет Симиренка, Флоріна, Айдаред, Слава переможцям.

Щорічно вирощується 15-20% нерайонованих сортів. Найбільш поширені нерайоновані сорти —Гранні Сміт, Голден Делішес Рейндерс, Глостер, Гала Маст, Брейнбурн, Джонаголд, Джонагоред, Лігол, Чемпіон. «Це яблука, що популярні в західних країнах», — пояснила Л. Юрик.

Американські фермери цікавляться біостимуляторами

Держава вирішила з’ясувати ефект

В усьому світі виробники пшениці, кукурудзи, сої та інших польових культур використовують усе більше біостимуляторів в надії збільшити врожайність. І виробники намагаються не відставати. В квітні Monsanto і Novozymes анонсували випробування нового інокулянта на гібриді кукурудзи селекції Monsanto, що продається у США.

Це — виклик і для фермерів, і для виробників, позаяк біостимулятори працюють не так, як добрива чи пестициди. Продукт, який спрацював на одній фермі, може не спрацювати на іншій.

Тому Міністерство сільського господарства США замовило університетам штатів Огайо і Тенесі випробування певних біостимуляторів, щоб фермери змогли оцінити препарати і щоб забезпечити галузі об’єктивну інформацію про них. «Ми намагаємося виробити чіткі технології, інструменти та керівництва, які могли б використати фермери, аби оцінити біостимулятори», — говорить професор університету шт. Огайо Метт Кляйнгенц, координатор дослідження.

В цій галузі у США бракує нормативного регулювання. Відповідне федеральне регулююче агентство готує давно обіцяні керівництва, котрі, як сподіваються виробники, дадуть чіткіше визначення біостимуляторів, провівши межу між ними і біодобривами та біопестицидами, і привнесуть у галузь більше легальності. «На ринку біостимуляторів зараз дуже багато «гомеопатії», а нова нормативна база очистить галузь від шарлатанів», — говорить Джастін Сміт, виконавчий віце-президент з продажів та польового сервісу компанії Huma Gro.

Галузь швидко зростає

Девід Бодро-молодший, виконавчий директор Американської коаліції біостимуляторів, говорить, що в штатах Середнього Заходу протягом останніх 5 років зростають обсяги використання біостимуляторів на пшениці, кукурудзі й сої.

Датоване 2013 р. дослідження міжнародної маркетингової компанії Markets&Markets прогнозує, що площі, на яких вносяться біостимулятори, у світі зростуть з 6,5 млн га в 2011 р. до 12,7 млн га в 2018 р., а в Північній Америці — відповідно з 1,3 до 2,6 млн га.

Маркус Медоуз-Сміт, генеральний директор фірми BioConsortia, розповів, що виробники біостимуляторів застосовують серйозний науковий підхід при розробці препаратів: ставлять досліди на різних типах грунтів у різних стресових умовах, включаючи посуху, щоб виявити високопродуктивні рослини і мікроорганізми, які допоможуть їм витримувати несприятливі фактори з сезону в сезон. 3 роки тому компанія виявила, що на пасовищах і посівах кукурудзи та деяких інших культур у Новій Зеландії біостимулятори дали змогу збільшити врожайність на 5–7%.

«Дуже багато людей вважають, що якщо біостимулятори не здатні значно підвищити врожайність, то й витрачатися на них не варто. Це недалекоглядна точка зору. Якщо можна покращити здоров’я рослин і грунту, але врожайність не зросте в перший же рік, вона може збільшитися згодом», — говорить Карлос Кі, агроном-дослідник Agricultural Sciences Inc.

Застереження залишаються

У США за останні роки вийшло чимало наукових статей з результатами досліджень біостимуляторів, які доводять, що ці препарати допомагають рослинам краще переносити стреси, запобігають ерозії грунтів, очищують грунти й воду і підвищують урожайність. Однак частина досліджень проведена не в полі, а всього-на-всього в лабораторії.

Аллен Філо, віце-президент з бізнесу добрив фірми BioStar Systems, скептично налаштований щодо біостимуляторів. Він говорить, що деякі біостимулятори, наприклад, цитокініни, що стимулюють укорінення, добре досліджені, а їхня ефективність доведена. В інших випадках біостимулятори, що теж відносяться до вкорінювачів, можуть знищити рослину. Проблема полягає в визначенні оптимальної концентрації, що може вимірюватись частинками на мільярди. «Бували успіхи, а бували й провали. Біостимулятори ніколи не замінять хорошої, ґрунтовної агротехнології», — говорить він. М. Медоуз-Сміт підтверджує, що деякі виробники біостимуляторів провалили польові випробування на різних типах грунтів. «Ми побачимо кращі результати з новими формуляціями», — запевняє він.

Розширення можливостей для фермерів

В ході дослідження, що почалось торік, а закінчиться в серпні 2019 р., дослідники працюватимуть тільки з органічними виробниками, аби визначити ефективність 6 чи 7 мікробіологічних препаратів на томатах, гарбузах «батернат» (у нас у простонародді — гітара – ред.), салаті, шпинаті й моркві. За словами координатора дослідження, напрацьовані методи оцінки біостимуляторів можна застосувати і в звичайному (конвенційному) землеробстві, при вирощуванні інших культур і при використанні інших біостимуляторів.

Крім того, дослідження має на меті сформувати середовище фермерів, виробників, дослідників, викладачів та консультантів, які б обмінювалися інформацією про біостимулятори.

І навіть скептик Карлос Кі вважає, що дослідження покаже користь біостимуляторів для польових культур.